- прогнівляти
- —————————————————————————————прогнівля́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
прогнівляти — я/ю, я/єш, недок., прогніви/ти, влю/, ви/ш; мн. прогнівля/ть; і прогні/вати, аю, аєш, док., перех. Викликати гнів, роздратування; сердити, гнівити … Український тлумачний словник
прогнівати — див. прогнівляти … Український тлумачний словник
прогнівити — див. прогнівляти … Український тлумачний словник
сердити — (спричинити почуття гніву), гнівити, гнівати, прогнівляти, прогнівити, прогнівати, злити, злостити, озлоблювати, озлобляти, озлобити Пор. дратувати 2), лютити … Словник синонімів української мови